Анатолій Тимощук: "Виступи за свою країну − це велика честь"

Виступ за Україну для Тимощука - велика честь© ФФУ
Спорт 6 червня, 2011, 15:25 1439
Додати до обраного
Анатолій Тимощук зізнався, що виклик до збірної для нього - це виняткова нагода навідатися до рідного краю і побачитися зі старими друзями.

Півзахисник мюнхенської "Баварії" та збірної України Анатолій Тимощук розповів про ситуацію у "Баварії" та поділився настроєм на гру із збірною Франції.

− Анатолію, минулий сезон "Баварія" завершила без трофеїв. Ваша ж особиста статистика − цілком пристойна: 26 ігор у чемпіонаті, шість − у Лізі чемпіонів, чотири забиті м'ячі в обох турнірах. Як оціните цей рік загалом?

− На фініші національної першості всі в клубі були задоволені тим, що "Баварія" виграла у "Ганновера" суперечку за "бронзу", однак для такої іменитої команди, як наша, це, звичайно ж, не результат... Мої ж показники дійсно непогані. На початку сезону я кілька матчів пропустив, і саме після тих семи стартових ігор мюнхенці відстали від лідерів на 14 очок. Відтоді ми проводили внутрішню першість із думкою, що не все тепер залежатиме від нас. Але, звісно, намагалися за будь що зменшити відрив.

− 2010-й був для мюнхенців дуже вдалим. Потім команда пережила спад. Чого очікувати далі?

− Сподіваюся, після кількох кроків назад ми здійснимо ще більший поступ. Цьому, гадаю, сприятиме й зміна тренера. Перед "Баварією" завжди стоять найвищі цілі, до того ж наступного року вирішальний матч Ліги чемпіонів відбудеться на мюнхенській "Альянц Арені". Звісно, пробитися в фінал найпрестижнішого турніру й зіграти його на рідному стадіоні хоче кожен гравець клубу. Відтак ми готові зробити все можливе, щоб реабілітуватися за результати 2011-го.

− Із голландським наставником Луїcом ван Галем у вас склалися непрості професіональні взаємини. Його відставка дозволила вам зітхнути з полегшенням?

− Мабуть, розкріпачився не лише я, бо атмосфера в колективі не сприяла досягненню успіхів. І хоч у ван Галя була попередня домовленість з керівництвом про те, що він допрацює до кінця сезону, звільнили його раніше. Причина − відсутність упевненості у грі команди і, як наслідок, негативний на той момент результат у боротьбі за путівку до Ліги чемпіонів... Із асистентом ван Галя Андресом Йонкером ми виграли чотири матчі з п'яти, здобувши третє місце.

− З новим тренером Юппом Хайнкесом уже встигли познайомитись?

− Поки що ні, однак цей фахівець особливих рекомендацій не потребує. Хайнкес уже працював у "Баварії", має добрі стосунки з керівництвом клубу. А результат, якого він досяг із леверкузенським "Байєром", красномовно свідчить про доречність запрошення цього тренера.

− Зміни відбулися й на тренерському містку збірної України. Як ви сприйняли повернення Олега Блохіна?

− Насамперед мене тішить те, що ситуація визначилася. Всі цього з нетерпінням чекали, у специфічній ситуації перебував і Юрій Калитвинцев. Тож добре, що тепер розставлено всі крапки на "і"... Щодо Олега Блохіна, завжди приємно працювати з людиною, яку ти знаєш за попередньою роботою. Однак незалежно від того, хто є тренерами і гравцями, завдання збірної України залишається − боротися за результат, шукаючи ту гру, яка приносила б задоволення, влаштовувала б і керівництво, і вболівальників. Ситуація у збірній особисто для мене перегукується з пертурбаціями у "Баварії": все наче починається з нуля...

− Наскільки важливим є той факт, що з Блохіним ви досягли найліпшого результату в історії збірної?

− Це, безперечно, має значення. Однак ми успішно виступили на чемпіонаті світу, але тепер маємо справу з Євро − тож на досягнутому не слід зупинятися. Звісно, приємно відчувати себе господарями майбутнього футбольного свята. Сподіваюся, цим духом перейматимуться всі мої співвітчизники, усвідомлюючи важливість цього форуму не лише для українського футболу, а й для суспільства взагалі. Впевнений, наша країна зробить усе, щоб чемпіонат пройшов на високому рівні. Чим ближче до старту турніру, тим більш концентрованим стає це "відчуття Євро".

− Поєдинок проти збірної Франції для вас − ще одна можливість виступити на "Донбас Арені", в місті, де пройшли майже 10 років вашої ігрової кар'єри, на одному зі стадіонів, що прийматиме матчі чемпіонату Європи...

− Я вже встиг отримати порцію емоцій, після закінчення офіційного клубного сезону зігравши в Санкт-Петербурзі товариський матч проти "Зеніту". Для мене ця гра була як офіційна! Так само приємно зіграти на "Донбас Арені", зважаючи на теплі взаємини, що склалися і з уболівальниками, і з донецьким клубом.

− Як охарактеризуєте стиль гри французів?

− Футбол у їхньому виконанні − швидкий і агресивний, у команді достатньо технічних гравців, досвід вдало поєднується з молодістю. Аби протистояти французам, нам необхідно буде мобільно рухатися всією командою упродовж всього матчу. Вважаю, в нас хороший підбір виконавців, які доводять свій високий рівень не лише вдома, а й у міжнародних матчах. Те, що український футбол стає сильнішим із кожним роком, добре відомо й у Франції. Скажімо, мій одноклубник Франк Рібері ставиться до України з повагою. Хоча, в розмові зі мною дав зрозуміти, що вони з партнерами налаштовуються тільки на перемогу.

− Рібері може "розраховувати" на вашу персональну опіку?

− Приглядатиму за ним (посміхається). Однак і крім Рібері у французів є чимало технічних та швидких гравців, тому маємо бути пильними до всіх. Франція насамперед орієнтуватиметься на атаку, що може бути козирем для нашої команди. Якщо гратимемо щільно й ефективно у відборі, позбавляючи суперника простору, матимемо хороші шанси для контратак.

− Андрій Шевченко першим провів сотий матч за збірну, однак ви не лише швидко наздогнали його, а й уже добряче відірвалися. Які думки навідують футболіста, котрий 105 разів виходив у формі національної команди?

− Дивлюся й думаю: як швидко летить час (посміхається). Дебютував у національній команді в 2000-му, зараз надворі − 2011-й. Пролетіло більше 10 років, зіграв понад 100 матчів. Це, справді, багато... Виступи за свою країну − це велика честь і велика відповідальність. Це − виклик. До збірної завжди приїжджаю із задоволенням. Тепер, граючи за кордоном, це виняткова нагода навідатися до рідного краю, обговорити з хлопцями справи українського футболу, просто побачитися зі старими друзями. В такій атмосфері працюєш із натхненням і спокійно готуєшся до найважливіших ігор... Зараз у клубах уже відпустка, але це не означає, що ми приїхали, аби відбути номер і швидше поїхати на море. Всі розуміють, що потрібно боротися за місце у складі − не лише у найближчих матчах, а й на Євро.

− Але трохи перепочити ви встигли?

− Так, поїхали з сім'єю до Італії, де я й залишив своїх дівчат − дружину та доньок. Малим уже рік і місяць, ростуть, розвиваються, на радість мамі з татом. Це перший наш спільний відпочинок із дітьми, а що може бути кращим для футболіста, ніж після насиченого сезону провести час із найріднішими людьми! Після гри з Францією продовжимо наші сімейні канікули уже в Греції. Але зараз усі думки − про позитивний результат на "Донбас Арені". Адже тут збірна ще не вигравала, й хочеться зламати цю прикру традицію.

Читайте також:

Галлас не хоче виступати за збірну Франції

Олійник: "Франція - це дуже серйозна команда, в якій грають одні зірки"

Шевченко: "У свої 34 роки відчуваю себе добре"

Олег Блохін: "Хочу перервати традицію "Донбас Арени"

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ФФУ / В.Л.
Побачили помилку - контрол+ентер
Спорт 6 червня, 2011, 15:25 1439
Додати до обраного
Всього коментарів: 0
Вибір редакції