"Бешикташ" - "Динамо" - 1:0. Посієш вітер – пожнеш бурю

Фінальний штурм не приніс гол у ворота турків© fcdynamo.kiev.ua
На м’яких подушках не в'їдеш у вічність…

Хотілося як краще, а вийшло – як завжди. Хоча з приводу "хотілося" я, здається, поспішив. Бо динамівці хотіли й рибку з’їсти, й на Босфор подивитися. А так не буває. А якщо й буває, то не з нашим щастям. Адже коли посієш вітер, то неодмінно пожнеш бурю. Кияни ж явно усім своїм непереконливим виглядом волали й горлопанили, що їх влаштує нічия. За яку вони готові аж цілих сорок п’ять хвилин побігати. Підтюпцем. Але гра триває більше. А час – нещадно карає, якщо з ним поводяться так поверхово, я б сказав зверхньо. Тому так і сталося, як не гадалося. Завдання-мінімум не виконали.

"Динамо" програло турецький бій у Лізі Європи (статистика + відео)

Тепер через свою ж недолугу макітру доведеться виконувати завдання-максимум – у двох останніх турах конче необхідно здобувати дві перемоги. Ось в такий майже глухий кут загнало себе власноруч "Динамо". А хто їм винен?!

Мілевський визнав свою вину у поразці "Динамо" (відео)

Мабуть, даремно було очікувати, що і в Стамбулі "Бешикташ" буде вдягнений у овечу шкіру. Не та ситуація. Та й команда вже не та, що отримала на початку року одразу вісім м’ячів від динамівців. З того часу чимало води витекло. Турки, звільнившись від не надто щільних обіймів Бернда Шустера, почали сповідувати грамотний і цілком прийнятний футбол. Українці ж, задихаючись у все ще міцних обіймах Юрія Сьоміна, навпаки, про грамотний і цілком прийнятний футбол, схоже, починають потроху забувати. Це справді нонсенс, коли команда, яка відчуває в собі й сили, й наснагу, й, що головне – майстерність, - чомусь намагається підлаштовуватися під будь-якого супротивника. Примітно, що в усіх трьох поєдинках нинішнього розіграшу Ліги Європи, де кияни втрачали очки, вони так чи інакше призвичаювалися до обставин та опонентів. Навіщо? Немає відповіді. Тиша довкола.

Сьомін: у другому таймі ми повністю володіли ініціативою

Візьміть хоча б цей "Бешикташ". Команда укомплектована нібито й непоганими виконавцями, проте назвати її справді вправною язик не повернеться. Вона, ця команда, жодним чином не ліпша за киян. Проте саме вона їх перемогла. І саме вона веде перед у турнірній таблиці й має ліпші шанси на вихід до євровесни. І якщо ми заговорили про цю конкретну команду й цей конкретний випадок, то причина конкретної поразки, на мою думку, лежить на поверхні. Динамівці почали дуже рано утримувати рахунок. Вони чомусь і не збиралися грати на перемогу. Класу необхідного, якого б виявилося досить для гри таким чином, у них нині не спостерігається. Оборони, здатної тримати бодай локальні удари – й поготів. Єдиний вихід із ситуації, на мій погляд – витісняти супротивника на його територію. Тим більше, що є ким. Тим більше, що це більш-менш вдається. Власне, саме цим і займалися динамівці упродовж першої половини зустрічі. Між іншим, їм це достоту непогано вдавалося. Чому вони в другому таймі почали грати інакше – одному Сьоміну відомо. Хоча й це не факт.

Тренер "Бешикташа": "Динамо" грало чудово

А "Динамо" першотаймового зразка навіть сподобалося. Не те щоб цілком і повністю, але місцями  таки так. Команда рухалася. Як уміла, проте цього було достатньо, аби завадити супротивникові створювати хоч щось на кшталт небезпеки. Команда моментами була навіть спроможна раптово розправитися, немов пружина, й провести стрімку контратаку. А ще сподобалося, що ніхто із гравців, зодягнених у синьо-білі футболки, не випадав із гри. Все-таки добре, що не було Шевченка. Хоча б тому, що його партнерам не довелося відпрацьовувати й за себе, й за того хлопця. Вийшов уже майже списаний до архіву Корреа – і зіграв на пристойному рівні. В усякому разі, не гірше за інших. За того ж неврівноваженого Гармаша, який тільки й знає, що чубаритися з суперником. Та отримувати за ці істерики попередження. За того ж "незрозумілого, мов Африка" Мілевського, котрий і сам не гам, і другому не дам. Та навіть попри ці невеликі негаразди й непорозуміння, гра "Динамо" в першому таймі не шкутильгала на обидві ноги. Вона текла в правильному руслі.

Що сталося  в таймі другому – сказати  складно. Гості чомусь відверто перестали грати. На що вони розраховували за такого сценарію? Тільки на сьомінське "авось". Іншого аргументу я не знаходжу. Справа тут ось в чому. Навіть такий прямолінійний і невиразний колектив, як цей "Бешикташ", що орієнтувався винятково на флангові передачі від Самбрози та Куарежми, рано чи пізно таки отримає шанс відзначитися, якщо проти нього не гратимуть чітко, чіпко й грамотно. У другому таймі кияни вже так не діяли. Навпаки, стандарти поблизу їхніх воріт створювалися часто-густо. Один із них і став фатальним. Причому став таким на рівному місці. Чи то може футбольний Бог таким чином віддав боржок «Бешикташу», який подібним робом пропустив у Києві? Не знаю.

Ось лише після цього кияни прокинулися. Але ж  виявилося, що у них зі стамбульцями схожі проблеми: і ті, й інші особливо не вміють грати першим номером. З  тією лише різницею, що турки зуміли забити, а наші – ні.

Юрій Павлович намагався  виправити ситуацію, випустивши ще одного нападника, проте ця спроба мала вигляд радше запізнілого вибачення, аніж свіжого ігрового струменю. Ідейє запам’ятався хіба що забитим із явного офсайду голом. І нічим більше.

Щоправда, фінальний штурм киянам вдався. Він був класичним і видовищним. Проте безрезультатним. Видно, той таки футбольний Бог стомився виписувати динамівцям індульгенції на останні секунди.

Отож, спіймали облизня. І замість синиці в руках отримали "качку" під ліжко.

Власне, за що боролись…

Олександр Солнцев

Остання атака "Динамо": 7 ударів за 30 секунд

Спорт 3 листопада, 2011, 22:02

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 7
Вибір редакції