Представляємо учасників ЧС-2010: збірна Бразилії

Збірна Бразилії© AFP
Спорт 9 червня, 2010, 19:42 3363
Додати до обраного
Напередодні старту чемпіонату світу-2010 ТСН.ua представляє 5-разових чемпіонів світу - збірну Бразилії.

Бразилія - країна футболу, кава і карнавалу. За цим трьома показниками їм немає рівних. Бразильці краще за всіх грають у футбол, виробляють найкращу в світі каву і вміють веселитися так, як ніхто інший! Напередодні старту чемпіонату світу-2010 ТСН.ua представляє 5-разових чемпіонів світу - збірну Бразилії.

Рік заснування конфедерації футболу Бразилії: 1914
Рік вступу до ФІФА: 1923
Домашній стадіон: "Маракана" (Ріо-де-Жанейро), "Морумбі (Сан Паоло)," Мінейрао "(Белу-Орізонті).

Президент конфедерації футболу Бразилії: Рікардо Тейшейра
Головний тренер збірної: Карлос Дунга
Капітан збірної: Лусіо
Прізвиська: "селесао", "канарінья", "пентакампеони".

ДОСЯГНЕННЯ

Чемпіон світу: 1958, 1962, 1970, 1994, 2002
Переможець Кубка Америки: 1919, 1922, 1949, 1989, 1997, 1999, 2004, 2007
Віце-чемпіон світу: 1950, 1998
Третій призер чемпіонату світу: 1938, 1978
Переможець Кубка Конфедерації: 1997, 2005, 2009

Суперники в групі:

КНДР - представлення команди
Кот д'Івуар - представлення команди
Португалія - представлення команди

Бразильці не завжди вважалися найсильнішими у світі. Скажімо, після мексиканської першості вони не могли стати першими у світі протягом 24-х років, та й американську перемогу важко назвати заслуженою на сто відсотків. Чемпіонат світу в США був бляклим для "селесао", незважаючи на те, що південноамериканці отримали воістину геніальну підтримку.

Футболісти бразильської національності розкидані по світу і бути наставником "селесао" - одночасно честь і невдача. Честь - тому що самі бразильці вважають свого наставника найпочеснішим тренером світу, невдача - тому що будь-який результат, окрім перемоги у Бразилії прийнято вважати невдалим.

П'ять разів бразильці були щасливі на чемпіонатах світу. Фахівці до цих пір не розділяють перші дві перемоги, беручи до уваги те, що південноамериканці зробили ставку на одних і тих самих футболістів, які і принесли їм титули. У 1970-му році Бразилія була дійсно найкращою у світі. Більше того. Прийнято вважати, що збірна Бразилії зразка 1970-го року є найсильнішою за всю історію світового футболу.

Ніхто не чекав від підопічних Маріо Загалло перемоги. Фаворитами ходили італійці і німці, що зустрілися між собою в півфіналі. У самій Бразилії весь місяць була запекла суперечка, яка, часом, доходила, до страшних бійок у місцевих барах. Усі сперечались щодо складу, тренерської фігури Загало, того чи іншого виконавця, особистості капітана, стилю гри. У 1970-му буквально вся країна в єдиному пориві кидала всі справи і примикала до телевізорів. З такою підтримкою бразильці просто не могли не стати чемпіонами світу. У фінальній грі "канарінья" перемогла італійців з рахунком 4:1, а другий тайм у її виконанні потрібно вважати еталоном футболу ХХ століття.

Мереживні, як елітні французькі панчохи, комбінації; м'які, як найкращі французькі булки, передачі; вивірені до міліметра, як ідеально працюють швейцарські годинники, прорахунки - такий набір компонентів не міг не привести до першого місця. Фелікс, Карлос Альберто, Жаірзіньо, Герсон, Тостао, Пеле, Рівеліно, Еду та інші члени бразильської команди заслужено принесли своїй країні третє золото світу.

Потім настав період лихоліття, коли бразильці не могли підняти над своєю головою кубок світу. У 1982-му і 1986-му роках вони заслуговували більшого, ніж вихід у плей-офф, але Кареці, Сократесу, Зіко і компанії не вдалося дістатися хоча б до одного півфіналу. В Іспанії на шляху бразильців встали італійці, а вже в Мексиці в серії післяматчевих пенальті кривдниками "селесао" стали французи. До речі, "триколірні" можуть вважати себе найбільш незручними суперниками для чарівників м'яча. Надалі самі зрозумієте чому.

Ситуація змінилася в США, коли бразильці обіграли в серії пенальті італійців, точніше, самі "адзурри" поступилися південноамериканцям, коли їх головний герой (Роберто Баджо) не реалізував пенальті. Протягом всієї стадії плей-офф бразильці стояли за один крок від вильоту, саме тому до цих пір в світі немає єдиної думки, хто ж більше інших по праву заслуговував золота Америки. Натужні перемоги над США, Швецією та Нідерландами, негарний вчинок Леонардо Араужо, відверта боязнь шведів у півфіналі - все це залишило неприємний осад, але в Штатах бразильці були командою, вони навіть виходили на полі по-особливому: взявшись за руки, гравці виходили на футбольне поле, викликаючи захоплення всіх уболівальників.

У Франції бразильцями знову керував Маріо Загало, якому на той час виповнилося 66 років. У південно-американців був приголомшливий по іменах склад, а головними зірками виступали Кафу, Таффарел, Роберто Карлос, Дунга, Роналдо, Рівалдо і Бебето. Практично кожен член "селесао" був здатний на "укол". Флангові проходи Кафу, штрафні удари Роберто Карлоса, переможний досвід у серії пенальті Таффарела, молодість Роналдо робили з "канаріньі" головних героїв турніру. Паралельно з ними до фіналу прокрокували господарі.

Букмекери віддавали перевагу бразильцям, але незадовго до фіналу в готельному номері бразильської збірної сталося одне з найбільш загадкових явищ в історії футболу. Посеред ночі Маріо Загало був розбуджений медиками бразильської команди, які несамовито кричали: "Він помирає, він вмирає". Здоровий, вибачте мене, як бик, Роналдо з невідомої причини пережив найсильніший напад епілепсії, причому ні до, ні після футболіст не скаржився на подібну недугу. Головна атакуюча надія Бразилії у фіналі була блідою тінню самої себе, проявивши себе тільки тим, що зіштовхнувся з Бартезом і перекинув горілиць французького голкіпера. Два м'ячі генія Зінедіна Зідана і переможна точка Еммануеля Петі стали однією з найганебніших сторінок в історії бразильського футболу. Погодьтеся, не кожен фіналіст Мундіалю звик поступатися у фіналі з великим рахунком, бразильці - поготів.

У фінальних зустрічах чемпіонатах світу великий рахунок зустрічався всього тричі, і у всіх випадках фігурантами виступали бразильці. У перших двох іграх (5:2 і 4:1 над Швецією та Італією відповідно) вони самі виступали в якості тріумфаторів, а в 1998-му році, на останньому чемпіонаті світу ХХ століття бразильці розчарували.

У Японію і Південну Корею бразильці відправлялися в якості "тіньових фаворитів": всі віддавали пальму першості Аргентині та Франції, які були попереду планети за рейтингом ФІФА, але скромний для громадськості, і нескромний для збірників Луїс Феліпе Сколарі по прізвиську "Сержант" не цурався навіть стратегічних ходів під час турніру, використовуючи різні приказки, балади й легенди, щоб зберегти в тонусі концентрацію своїх футболістів.

Фіналісти попереднього Мундіалю ледь не завалили відбіркову кампанію, багато програвали, але все-таки опинилися серед 32-х найкращих збірних світу. Роналдо, який лікував свої ноги майже весь час після Франції, нарешті, розкрився, ставши найкращим бомбардиром, переступивши, нарешті, через поріг у шість забитих м'ячів.

Перемогою над Німеччиною закінчилася хода золотого покоління бразильців, які вже в 2002-му році стали "пентакампеонами".

Бразильці сподівалися на швидке введення в мові слова "секстакампеони", а отримали - черговий бублик від французької збірної. Абсолютно всі говорили перед німецьким турніром про перевагу "пентакампеонів" над своїми суперниками, але сил Роналдо вистачило тільки на те, щоб стати найкращим бомбардиром в історії Мундіалів. Він свою особисту місію виконав, а що робили на полі всі інші - велика загадка. Дует у півзахисті Кака - Роналдіньо замість чудес видав банальний концерт, я б навіть сказав "концертик".

Більш старші французи під керівництвом непохитного Зінедіна Зідана начисто переграли "пентакампеонів" вже на стадії чвертьфіналу, а сам Зізу показав, напевно, одну зі своїх найкращих ігор у кар'єрі. У кожному епізоді його фінти залишали в дурнях двох - трьох бразильців, які заздалегідь відчули себе чемпіонами.

Забезпечити зв'язок поколінь у ПАР покликані: Луїзао, Лусіо, Жуан, Жілберто, Жілберто Сілва, Кака і Робіньо. Кожен з них вже має досвід німецького чемпіонату світу.

Заявка збірної Бразилії на чемпіонат світу

На сьогоднішній день бразильці можуть дозволити собі залишити поза заявкою Алешандре Пато, Роналдіньо, Дієго Рібаса та Кунью і все одно вважатися головними фаворитами першості. Таке рішення наставника Карлоса Дунги, який зовсім недавно сам піднімав над своєю головою кубок світу й ділився радістю з Ромаріо.

Бразильці більш успішно виступають на неєвропейських Мундіалях. Лише раз "селесао" (в далекому 1958-му році) святкувала перемогу в Старому Світі. Також "пентакампеони" куди краще виступають на тих турнірах, на яких не числяться в ролі головних фаворитів. Підкріпившись цими ідеями, вся торсида п'ятикратних чемпіонів світу, як завжди, в масовій кількості відправляється в ПАР, де зовсім скоро пролунає стартовий свисток арбітра.

Найбільша перемога: Бразилія - Нікарагуа 14:0 (17.10.1975).

Найбільша поразка: Уругвай - Бразилія 6:0 (18.09.1920).

Читайте також:

Всі учасники чемпіонату світу з футболу

Перед стартом чемпіонату світу Бразилія розім'ялась на Танзанії (відео)

Нападник збірної Бразилії: пішов у футбол, щоб заробити на підгузники і їжу

Футболісти збірної Бразилії поскаржилися на м'яч ЧС-2010

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами Євро-Футбол / А.Р.
Побачили помилку - контрол+ентер
Спорт 9 червня, 2010, 19:42 3363
Додати до обраного
Всього коментарів: 0
Вибір редакції