Представляємо учасників ЧС-2010: збірна Італії

Збірна Італії© AFP
Спорт 2 червня, 2010, 18:29 2964
Додати до обраного
ТСН.ua продовжує представляти учасників чемпіонату світу-2010, зупиняючись на діючих чемпіонах світу.

Італійці їдуть на південноафриканський чемпіонат як володарі трофею. Чотири роки тому серія післяматчевих пенальті принесла "Скуадрі Адзуррі" титул. Звісно, зараз італійці відправляються в Африку тільки з однією думкою - наздогнати бразильців за загальною кількістю нагород на світових форумах.

Рік заснування федерації футболу Італії: 1898
Рік вступу до ФІФА: 1905
Домашній стадіон: "Олімпіко" (Рим). Збірна Італії намагається чергувати місце проведення домашніх зустрічей, вибираючи для цього практично всі місцеві стадіони.

Президент федерації футболу Італії: Джанкарло Абете
Головний тренер збірної: Марчелло Ліппі
Капітан збірної: Фабіо Каннаваро
Прізвиська: "Скуадра Адзурра".

ДОСЯГНЕННЯ

Чемпіон світу: 1934, 1938, 1982, 2006
Чемпіон Європи:
1968
Віце-чемпіон світу: 1970, 1994
Третій призер чемпіонатів світу: 1990

Суперники у групі: Нова Зеландія, Парагвай, Словаччина.

Італійці вважаються однією з найсильніших збірних в Європі. Однак лиш раз апеннінці ставали чемпіонами в Старому Світі: крім Італії, стабільно високий рівень футболу показує Німеччина, Франція, Іспанія, Англія. Час від часу прориваються такі команди, як Чехія, Греція, Португалія.

За рахунок чого італійці домагаються такого неймовірного результату на світових першостях? По-перше, у всіх жителів цієї спекотної країни любов до футболу вже в крові. По-друге, італійці на перше місце ставлять тактичну монолітність, яку не можуть зруйнувати навіть найвишуканіші чарівники світу. Неспроста шанувальники італійського футболу говорять про те, що будь-яку поразку національної команди можна пояснити тільки поганою формою "адзурри". "Сильніше за нас нікого немає", - твердять тіффозі "скуадри адзурри".

У тридцяті роки минулого століття Італія двічі стала чемпіоном світу. Спочатку в 1934-му році на домашньому чемпіонаті команда не зазнала проблем, здолавши на шляху до фіналу США, Іспанію та Австрію. У заключній грі італійці обіграли чехословаків з рахунком 2:1, піднявши над своєю головою кубок Жюля Ріме. Однак деякі фахівці до цих пір не визнають того, самого першого успіху "адзурри", вважаючи, що в структурі Мундіалю активну роль зіграли соратники Дуче Мусолліні. Зараз конкретних фактів ні у кого на руках немає, але навіть відлуння подій, що відбувалися в Італії в 1934-му році, дозволяють дійсно замислитися про те, що на першому європейському Мундіалі було щось нечисто.

Через чотири роки у Франції світ уже перебував перед воєнною загрозою, але навіть там соратники Муссоліні дозволяли собі творити щось неймовірне, залякуючи усіляким чином арбітрів. Неважко здогадатися, що італійці знову стали найсильнішими у світі, але потрібно сказати, що команда Вітторіо Поццо могла спокійно стати першою навіть без допомоги керівництва. У тренера підібрався вражаючий за тими мірками склад, який міг здолати абсолютно будь-кого.

Перемога у Франції дозволила італійцям встановити рекорд за кількістю часу, протягом якого вони перебували в статусі діючих чемпіонів світу. Аж до 1950-го року італійці були найсильнішими на Землі. Та свій титул нація пронесла гордо, адже, крім почесного звання, їм потрібно було вжити заходів по збереженню кубка світу, який зберігався в руках італійців під час Другої Світової Війни.

Віце-президент ФІФА Отторіно Барассі пізніше зізнався, що заради збереження спадкоємності поколінь у футболі він зберігав протягом усіх воєнних років трофей у коробці з-під взуття, яку заховав під своїм ліжком!

Лише в 1970-му році "скуадра адзурра" зуміла повернутися на свої позиції на світовій арені, коли пробилася у фінал мексиканського чемпіонату. У команді Ферручо Валькареджі був чіткий поділ на гравців "Інтера", "Кальярі" і всіх інших. Міланська команда подарувала збірній Таркізіо Бургніча, Джачінто Факкетті, Маріо Бертіни, Сандро Маццолу, Лідо Вієрі і Роберто Бонінсенью. "Кальярі" презентував "Адзуррі" наступних футболістів: Енріко Альбертозі, П'єрлуїджі Черу, Комунардо Нічолая, Луїджі Ріву, Анджело Доменгіні, Сержіо Горі. Втім, однією з головних зірок тієї команди був міланський атакуючий півзахисник Джанні Рівера, який до 27-ми років вже встиг провести за команду 38 зустрічей. На жаль, у фінальній зустрічі найкраща бразильська команда всіх часів і народів (так вважають бразильці) розірвала європейців, надовго відсунувши від себе італійських суперників.

Третій всесвітній тріумф прийшов до Італії у 1982-му році. "Скуадра Адзурра" виграла іспанський Мундіаль. Та за два роки до іспанського тріумфу в італійському клубному футболі стався самий перший корупційний скандал. У 1980-му році публіці стало відомою обставина про те, що десятки гравців Серії А, а також наставники, спортивні менеджери, президенти, спонсори, судді та багато інших осіб, причетні до футболу, робили незаконні ставки на матчі зі своєю же участю в мережі підпільних букмекерських контор. Звичайно ж, на футбольному полі самі футболісти усіляким чином бажали досягнення потрібного для себе результату, тому-то журналісти і вболівальники спостерігали за тим, як гравець А. раптово підставився під суперника Б., а тренер Х. довгий час не випускав на поле найнебезпечнішого футболіста своєї команди. Після проведеного розслідування стало ясно, що італійський футбол прогнив до мозку кісток мережею букмекерських контор, а прокуратура після тривалих розглядів покарала учасників на сорок, п'ятдесят років. Пам'ятним є епізод з Паоло Россі, який був відлучений від спорту на три роки. Незадовго до іспанського чемпіонату він був амністований, отримавши шанс допомогти збірній на турнірі.

На Піренеях італійці розгойдувалися довго, але після того, як набрали повні оберти, зупинити "адзурру" не представлялося можливим. Сам Паоло Россі став найкращим бомбардиром чемпіонату з шістьма голами.

Через 24 роки історія повторилася! Італійці їхали на Мундіаль після серії корупційних скандалів, які потрясли клубну систему Апеннін. "Ювентус", "Мілан", "Інтер" - всі великі клуби Італії були замішані в дивних підтасовуваннях спортивних результатів. Прямо в дні Мундіалю прокуратура опитувала гравців "адзурри", заважаючи тим готуватися до турніру. Тим не менше, італійці блискуче впоралися зі своєю місією, ставши чотириразовим чемпіоном світу. Плей-офф аппенінців пройшли не дуже впевнено (в матчах з Австралією і Францією все могло повернутися не на користь майбутніх тріумфаторів). У фіналі аж до вилучення Зінедіна Зідана "триколірні" були ближчі до перемоги, але серія післяматчевих пенальті краще далася італійцям. Андреа Пірло, Марко Матерацці, Даніеле Де Россі, Алессандро Дель П'єро і Фабіо Гроссо безпомилково використовували свої спроби, незважаючи на відчайдушний опір Фаб'єна Бартеза. Вигравши чемпіонат вчетверте, італійці на відстань витягнутої руки наблизилися до бразильців.

СКЛАД

Офіційний склад збірної Італії на чемпіонат світу

Воротар. Джанлуїджі Буффон їде вже на свій третій чемпіонат світу, мабуть, останній для себе. Причини цього дві: підвищена травматичність голкіпера в останні роки і ціла плеяда талановитих воротарів, які товпляться за спиною у Джі-Джі. Федеріко Марчетті і Сальваторе Сірігу готові в будь-який момент підхопити прапор поста номер один "скуадри адзурри". У минулому сезоні Буффон багато лікувався, багато пропустив (як часу, так і м'ячів), але як справжній професіонал повинен підійти до першості світу в кращій формі. Всі нерозтрачені переможні емоції, що накопичилися за невдалий сезон, повинні бути виплеснуті під час Мундіалю.

Захист. Теж саме стосується і двох інших "ювентіні" - Фабіо Каннаваро і Джорджіо К'єлліні. Якщо до К'єлліні, в цілому, претензій накопичилося небагато, то Каннаваро, і це помітно, серйозно здав в порівнянні з 2006-м роком і цей сезон став для захисника останнім у складі "Юве". У новому сезоні Фабіо захищатиме кольори арабського клубу "Аль-Ахлі". Тим не менше, Каннаваро нижче свого рівня не впаде, та й награна зв'язка з К'єлліні заощадить час Марчелло Ліппі. Хто ж, як не Каннаваро, буде, як стрижень, стояти з задуманим виглядом в центрі поля під час можливої серії післяматчевих пенальті? Дві інші позиції представляються менш сильними. Праворуч Ліппі покладається на Джанлуку Дзамбротту, ліворуч - на Доменіко Крішіто. Останній вдало провів чемпіонат у футболці "Дженоа", а керівництву "Ювентуса" потрібно в черговий раз кусати лікті.

Півзахист. Майже напевно італійці будуть діяти за схемою 4-3-3 з двома вінгерами, трьома центральними хавбеками (два з яких будуть відповідати за оборону) і трьома атакуючими гравцями. Такий вибір має бути ефективним на тлі численних атакуючих футболістів "скуадри адзурри". У центральній лінії поля, найімовірніше, буде сформований кулак з двох міланських півзахисників (Ріно Гаттузо і Андреа Пірло), а також Даніеле Де Россі. Якщо б біля керма команди був інший фахівець, можна було уявити собі, що Гаттузо після провального сезону зовсім не поїде на турнір, але синьйор Марчелло уважно ставиться до минулих заслуг. ЧС для Ріно - останній ярмарок таланту. Якщо в півзахисті "адзурри" буде ще й Де Россі, то Андреа Пірло може спокійно сконцентруватися на атакувальних функціях.

Атака. Попереду у італійців вперше за дуже довгий час зосереджено багато яскравих виконавців, причому в ПАР не буде Франческо Тотті, Алессандро Дель П'єро, Філіппо Індзагі - людей, з якими асоціювалася італійська атака всі останні великі турніри. Навіть без них і Мікколі з Кассано атакуюча лінія чемпіонів світу виглядає воістину вражаюче. Очевидно, Ліппі поставить на краю двох легковагих атакуючих гравців, а в центр відрядить потужного. Є й інший варіант, при якому на полі можуть виявитися одночасно однотипні гравці з ідентичними "плюсами" і "мінусами". У будь-якому випадку, у Марчелло Ліппі залишається небагато часу, щоб визначитися, хто саме (Антоніо Ді Натале, Альберто Джилардіно, Вінченцо Яквінта, Джампаоло Пацціні, Фабіо Квальярелла) гідний місця в "основі".

Втім, може виявитися і так, що у тренерського штабу "адзурри" буде набагато більше часу на дослідження своїх гравців вже по ходу чемпіонату. Група, куди потрапили італійці (Італія, Нова Зеландія, Парагвай, Словаччина) залишає чемпіонам світу час на звичну розкачку.

Зате італійці позбавляються свого головного козиря всіх останніх перемог на мундіалях: в ПАР збірна вирушає без гучних скандалів.

"Перед початком турніру всі в один голос заявляють, що фаворитами є Бразилія і Іспанія. У другому ешелоні, на думку експертів, йдуть команди Італії, Франції, Німеччини і Аргентини. Але можу сказати, що грати ми будемо тільки на перемогу. Наша команда постарається зробити все можливе для того, щоб вдруге поспіль привезти Кубок світу в Італію", - сказав Марчелло Ліппі.

Найбільша перемога: Італія - США - 9:0 (02.08.1948).

Найбільша поразка: Угорщина - Італія - 7:1 (06.04.1924)

Читайте також:

Всі учасники чемпіонату світу-2010 з футболу

Гондурас їде на чемпіонат світу, щоб вийти з групи

Представляємо учасників ЧС-2010: збірна Нідерландів

Склад збірної Бразилії: Роналдіньо не їде на чемпіонат світу

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами Євро-Футбол / А.Р.
Побачили помилку - контрол+ентер
Спорт 2 червня, 2010, 18:29 2964
Додати до обраного
Всього коментарів: 0
Вибір редакції