Представляємо учасників ЧС-2010: збірна Сербії

Збірна Сербії© AFP
Спорт 27 травня, 2010, 18:43 2294
Додати до обраного
Збірна Сербії не є серед фаворитів Мундіалю-2010 в ПАР.

Збірна Сербії з футболу - офіційна спадкоємиця збірних Югославії, а також Сербії і Чорногорії, під прапорами яких команда виступала до 2003-го і 2006-го років. Відбірковий турнір на Чемпіонат світу 2010 став для збірної Сербії другим відбором в "самостійній історії" після Євро-2008, на який команда кваліфікуватися не змогла.

Дата утворення: 1919
Федерація футболу країни: Футбольна асоціація Сербії - Фудбалскі савез Србије (Футбольний союз Сербії)
Домашній стадіон: "Црвена Зірка", Белград місткість 97 500 місць
Член ФІФА: з 1921-го року
Член УЄФА: з 1954-го
Код ФІФА: SRB
Прізвиська: "White Eagles" - Білі Орли

Президент футбольного союзу: Томіслав Караджич
Головний тренер: Радомир Антич
Капітан збірної: Деян Станкович

Досягнення:

Учасник Чемпіонату світу (2): 1998, 2006.
Учасник Чемпіонату Європи (1): 2000.

Суперники у групі: Німеччина, Гана, Австралія

Вперше футболісти цієї країни зіграли на чемпіонаті світу ще в 1930-му році. До речі, вони стали однією з небагатьох європейських команд, яка зважилася перетнути океан морем і взяти участь у дебютному Мундіалі в Уругваї.

У період з 15-го січня 1992-го року до 4-е лютого 2003-го року команда була відома як Збірна Югославії. Після отримання незалежності до 3-го червня 2006-го року команда називалася національною збірною Сербії і Чорногорії. На збірну Сербії була офіційно перейменована 28-го червня 2006-го року, в той час як збірна Чорногорії стала футбольним представником нової республіки.

Раніше на картці було Королівство Югославія (1918-1943), потім - Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (1945-1991). Фактично збірна Сербії існувала з 1918-го по 1921-й роки, але після створення Королівства Югославія Сербія зникла з футбольної карти.

Футбольний Союз Сербії є членом ФІФА є з 1921 року, а УЄФА - з 1954 року (року створення організації). Оскільки і ФІФА та УЄФА вважають команду правонаступником Югославської національної збірної, а сформована в 1992-му році нова збірна успадкувала всі статуси, результати і досягнення Югославії. Тобто, свій статус у цих організаціях отримала автоматично. Чорногорії ж довелося подавати заяву про присудження статусу.

З 1990 року збірним командам Югославії було заборонено брати участь у міжнародних спортивних змаганнях. А перший товариський матч був зіграний 23-го грудня 1994-го в Порту-Алегрі проти збірної Бразилії - "селесао" виграли 2:0.

Це була перша збірна, створена виключно з гравців Сербії та Чорногорії, а першим тренером став Слободан Сантрач, колишній гравець збірної Югославії. Наступний матч провели через три дні в Буенос-Айресі проти аргентинців. І знову програли 1:0. Незважаючи на дві поразки, футболісти пишалися, що грали з грандами. Адже, згідно з міжнародним санкціям ООН, команда не мала права брати участь ні в кваліфікації до ЧС-1994 року, ні в кваліфікації до Євро-1996.

Перша офіційна перемога збірної трапилася 31-го березня 1997-го року - в Белграді на стадіоні "Црвена Звезда" виграли у Уругваю 1:0. Це була перша домашня гра і перший м'яч за збірну, забитим Саво Мілошевичем. Менше, ніж через рік, команда виграла перший матч у кваліфікації до ЧС 1998 (у Фарерських Островів 3:1). У групі зайняли друге місце, пропустивши вперед Іспанію. У стикових матчах переграли угорців і вийшли у фінал Чемпіонату світу.

Хоча, згідно з коефіцієнтом, збірна Югославії займала 21-у позицію, у Франції команда вважалася одним з фаворитів. У групі жереб звів югів з Німеччиною, США та Іраном. Матч проти іранців виграли, з німцями зіграли внічию, американців переграли і вийшли в 1/8 фіналу, де поступилися голландцям.

У кваліфікації до Євро-2000 югослави потрапили в одну групу з Хорватією, Ірландією, Македонією та Мальтою. Головним тренером збірної у той час був Мілан Жівадіновіч, потім його змінив Вуядін Бошков. Незважаючи на війну НАТО проти Югославії, що почалася в 1999-му році, збірна виграла відбір і безпосередньо потрапила на чемпіонат Європи. На чемпіонаті жереб визначив у суперники Іспанію, Норвегію і Словенію. У групі юги знову зайняли друге місце, і в 1/4 фіналу знову грали з голландцями - розгром 1:6.

Саво Мілошевич разом з Патрік Клюйверт став найкращим бомбардиром турніру. Обидва забили по п'ять голів, при тому, що Мілошевич зіграв на один матч менше.

Кваліфікацію до ЧС-2002 Югославія не пройшла. Потім почалися проблеми - спочатку з "Бульдозерної Революції в Югославії", потім у Футбольному Союзі країни. Після єдиного зіграного матчу проти Люксембургу (перемога 2:0), організація зажадала звільнення головного тренера Іллі Петковича. Збірну очолив Мілован Джоріч, під його керівництвом команда зазнала першої домашньої поразки (від Росії 0:1). Тренер був звільнений, його змінило тріо: Деян Савічевіч, Вуядін Бошков та Іван Чурковіч, поки "одноосібником" не став Савічевіч. Команда виграла у Швейцарії, внічию зіграла з Росією, але, зайнявши третє місце в групі, вибула з подальшої боротьби.

У 2004-му році знову невдача. Команда, що виступала як збірна Сербії і Чорногорії, не пройшла кваліфікацію.

Наступний відбір до ЧС-2006 команда завершила на першому місці в групі, тим самим встановивши новий персональний рекорд у своїй історії, обійшовши збірну Іспанії. За 10 матчів збірна пропустила тільки один м'яч, показавши найкращий рівень захисту серед 51-ї команди в кваліфікації. У групі до сербів потрапили Іспанія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Литва та Сан-Марино. Командою знову керував Іліа Петкович, і його підопічні вражали грою в обороні. Блищала четвірка захисників: Неманья Відіч, Младен Крстаіч, Горан Гавранчич і Івіца Драгутіновіч. Ворота захищав Драгослав Євріч, який пропустив за всю кваліфікацію всього один м'яч. Всього ж у збірної було 6 перемог і 4 нічиї. Але перед початком ЧС в Німеччині травму отримав Мірко Вучиніч, а Петкович, включивши свого сина Душана до складу запасних гравців, опинився в центрі скандалу. У результаті син наставника команди сам пішов зі збірної, але команда, потрапити в "групу смерті" разом з Нідерландами, Аргентиною і Кот-Д'Івуаром, програла всі три матчі групового раунду і вибула з боротьби. Тренера звинуватили в занадто консервативний тактиці, заснованій на поглибленому захисті, а також вказували на неспроможність і невміння брати ситуацію в свої руки.

Як збірна незалежної країни Сербія вийшла на ЧС-2010 з першого місця, обійшовши в групі одного з фаворитів - збірну Франції. Вирішальним матчем було протистояння зі збірною Румунії - перемога 5:0. Нинішньому наставникові команди вдалося з досить різношерстого набору гравців, що виступають у різних світових клубах, зібрати боєздатну дружину.

Це, до речі, свого часу не вдалося Мирославу Джукичу, що став рульовим в лютому 2008 року. Під його керівництвом збірна багато програвала, і, як результат, невдаху змінив досвідчений Радомир Антич. З ним серби досить легко вийшли на Мундіаль-2010.

Коротко про гравців команди. У складі сербів гратиме другий представник з чемпіонату України на ЧС-2010 - Мілош Нінкович. Першим є його колега по команді нігерієць Аїла Юссуф.

Деян Станкович, Неманья Відіч, Івіца Драгутіновіч, Здравко Кузмановіч, Браніслав Іванович, Нікола Жигіч - ніхто з них не потребує окремого представлення. До них додався Мілош Красич з московського ЦСКА - один з найкращих правофлангових хавбеків. Але не завадив би сильний форвард, наприклад такий, як Саво Мілошевич, Предраг Міятович або хоча б Матєя Кежман - однак ці футболісти завершили виступи за збірну. Поки ж так найкращим снайпером є нападаючий бельгійського "Стандарда" Йованович.

Голкіпери - Владімір Дишленкович нещодавно прийняв українське громадянство. Неоднозначне рішення! Нестабільно грає Владімір Стойкович, який встиг пограти в п'яти західноєвропейських командах, а ось гідних дублерів поки немає.

Не може також не турбувати Антича те, що основні виконавці в цьому сезоні грають мало, та й лава в збірній короткувата. В іншому, судячи з усього, наставнику особливо скаржитися не доводиться.

Чим не можуть похвалитися балканці, так це стабільністю. І якщо лише зрідка вони можуть виграти кваліфікаційний раунд, то у фінальному турнірі удача від них відвертається. Як то буде в ПАР? Незабаром побачимо.

Найбільша перемога: Азербайджан - Сербія - 1:6 (17.10.2007)

Найбільша поразка: Бельгія - Сербія 3:2 (22.10.2007).

Читайте також:

Учасники чемпіонату світу-2010 з футболу

Помер виконавець пісні на церемонії відкриття ЧС-2010

Шамани принесли криваву жертву заради успіху ЧС-2010

Представляємо учасників ЧС-2010: збірна Парагваю

Представляємо учасників ЧС-2010: збірна Гани

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами Євро-Футбол / А.Р.
Побачили помилку - контрол+ентер
Спорт 27 травня, 2010, 18:43 2294
Додати до обраного
Всього коментарів: 0
Вибір редакції