"Зеніт" - "Шахтар" - 1:0. Всьо пропало!

"Зеніт" - "Шахтар" - 1:0. Всьо  пропало!

Рибка пропустив один гол / Фото: shakhtar.com

Замість анонсованої  боротьби за вихід в фінал Ліги чемпіонів "Шахтар" може не потрапити  навіть до Ліги Європи.

Сталося те, що й мало статися. "Шахтар" у нинішньому лігочемпіонському сезоні зовсім не той, що був у сезоні минулому. Команда втратила своє обличчя, свій почерк, свою гру. Та що там говорити – навіть мотивацію та бійцівські якості десь розгубила.

"Зеніт" - "Шахтар" - 1:0. Огляд, статистика і відеоаналіз матчу

Заціловані, перехвалені донецькі футболісти раптом чомусь перестали рости й розвиватися. На тому місці, де колись був лише досвід, що виріс на гулях та синцях, зараз мав з’явитися клас, на якому сильні духом вміють витягувати матчі на кшталт проти "Порту" чи АПОЕЛа. Та чомусь там з’явилася апатія. І якась незрозуміла зверхність.

Спаллетті: Луческу - хитрий лис, а я хороший дресирувальник

Але прізвища в футбол не грають. В футбол грають команди. Такі, як той же "Зеніт". Чи навіть АПОЕЛ. "Шахтар" у нинішньому розіграші чемпіонської Ліги такою командою, на превеликий жаль, не був. Тому облишмо марні пошуки чорної кішки в темній кімнаті. Зайва трата часу. Зайвий притулок для суму. Зайвий привід почути про суддівську змову. Прикро, що схвальних епітетів майже не буде. І це при тому, що теоретичні шанси на диво все ще животіють.

Луческу звинуватив бразильців "Шахтаря" у поразці від "Зеніту"

На виїзді проти "Зеніту" чемпіон України провів, либонь, свій найбездарніший матч за останні кілька років. Навіть відчутні поразки від "Арсеналу" чи "Барселони" сприймалися не так боляче й образливо перш за все тому, що й тоді були помітні ростки гри як такої. "Шахтар" атакував. По-справжньому. І забивав. Також по-справжньому.

Нині ж – жодної (!) осмисленої атаки у виконанні команди Луческу впродовж усього часу, жодного небезпечного удару в площину воріт. Безумовно, в таких випадках варто віддати належне опонентові. Що ми й робимо. Дійсно, "Зеніт" нині набув непоганої форми. Та що там непоганої – функціонально гравці російського чемпіона виглядають майже ідеально. На відміну від того таки "Шахтаря". Проте тут справа не лише в ліпшій фізичній готовності. Все набагато серйозніше.

Зверніть увагу, як діяли донеччани в першому таймі. Жодного зайвого поруху задля того, аби контролювати м’яч, вони не зробили. Команда явно збиралася діяти другим номером. Власне, це не біда. Проблема в тому, що, граючи від оборони, гірники розрахували радше на випадок, аніж на власні сили. Спроб активізуватися, налагодити командні дії в атаці не було. Як і пошуків чужих помилок.

"Шахтар" намагався грати лише по ситуації. Це, знову ж таки, добре, коли в потрібний момент команда вміє показувати зуби. Але це дуже погано у випадку, коли замість зубів показують зад. Варто було пітерцям додати в швидкості, як "Шахтар" одразу розвалився. Футболісти почали тиснутися до своїх воріт. Я не знаю, чи це була вказівка Луческу, чи зіграв інстинкт самозбереження. Проте я певен, що команда, яка сподівається перемогти на виїзді, не має здаватися без бою, падати від першого ж атакуючого пориву опонента.

Вочевидь, варто було намагатися перевести гру до центру поля, а вже там налаштовувати контргру. Замість цього – руйнування чужих атак у власному воротарському майданчику. Часом навіть здавалося, що продовжується гра в Донецьку: "Зеніт" атакує, Рибка рятує. Єдиним козирем донецької команди в цьому поєдинку вже традиційно залишався воротар. Проте навіть кураж голкіпера не допоміг. Зенітівська кількість таки переросла в якість. В ситуації, коли, здавалося, "Шахтар" міг полегшено зітхнути.

Проте показове навіть не це. Після пропущеного м’яча, увесь другий тайм, "Шахтар" намагався грати першу скрипку. І у гостей це, за великим рахунком, вдавалося. Відверто бракувало завершального удару, нікому було зробити вирішальну передачу, проте донеччани зуміли перевести гру на половину поля господарів. Чому цього не було зроблено в першій половині зустрічі? Особисто для мене це таємниця за сімома замками. Навряд чи б шахтарям за такого сценарію вдалося створити в атаці щось путнє, адже "Зеніт" захищався дуже організовано, одначе вберегти свої ворота сухими донеччани таки могли. Але нагодою не скористалися.

А намагатися це зробити у ситуації, коли і програєш, і не створюєш моменти – марна справа. Бо, окрім того, що "Шахтар" дійсно додав у другому таймі, варто відзначити, що й "Зеніт" не збавив обертів. Російська команда свідомо (в усякому разі, мені так здалося) віддала територію, проте її контрвипади виглядали значно переконливішими за спроби гірників покращити показники контролю за м’ячем. Тільки й залишалося донецьким хлопцям, що скаженіти від безсилля.

У підсумку закономірно переміг "Зеніт". Саме так: виграв "Зеніт", а не програв "Шахтар". Жодного  по-справжньому небезпечного удару в бік воріт "синьо-біло-голубих", жодної акцентованої атаки. Навіть не знаю, на що сподівався наш чемпіон. Ну, хіба що на диво.

Але не могло диво цього вечора зіграти за «Шахтар». Бо диво передовсім приходить до сильних духом. Донеччани такою чеснотою похизуватися поки що не можуть. Тому й мають те, що мають: останню сходинку з двома турнірними пунктами після чотирьох турів. Про повторення минулорічної звитяги доведеться забути. Мрії про лігочемпіонську весну знову доведеться відкласти на невизначений термін. Та що там про Лігу чемпіонів…Буде неабияким здобутком, якщо "Шахтар" проб’ється до Ліги Європи.

Олександр Солнцев

Зеніт - Шахтар - 1:0. Огляд матчу

Зеніт - Шахтар - 1:0. Огляд матчу

Повʼязані теми:

Наступна публікація