Першим золотим тріумфатором Паралімпіади в Пхьончхані став прапороносець збірної України

Першим золотим тріумфатором Паралімпіади в Пхьончхані став прапороносець збірної України

Фото: ТСН

39-річний Віталій Лук’яненко є найдосвідченішим атлетом у команді.

Вдалий старт для українських біатлоністів на Паралімпіаді в Південній Кореї має надихнути на подвиги решту атлетів, які змагатимуться у своїх дисциплінах в наступні дні. Окрім цього, мотивувати на досягнення покликані й рекордні у вітчизняній історії преміальні за медалі в 125 тисяч доларів за золото, 80 тисяч доларів за срібло та 55 тисяч доларів за бронзу, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Спортсмени визнають, що це гроші вагомі, однак вони не є головною метою перемог, а лише приємним бонусом. Насправді ж ніякі кошти не можуть зрівнятися з відчуттями, коли лунає гімн твоєї країни, а український прапор здіймається вище решти прапорів на церемонії нагородження. Віталій Лук’яненко, який першим серед українців змусив параолімпійський Пхьончхан слухати "Ще не вмерла Україна", має досвід багатьох перемог – це золото стало для нього п’ятим у кар’єрі. Після змагань у Сочі в 2014 році він навіть планував піти зі спорту, однак передумав і повернувся. Саме Лук’яненку випала честь нести прапор України на церемонії відкриття Ігор. Тепер він має приємну можливість – порівняти, яка зі здобутих медалей найкрасивіша. "Я дома порівняю, ще не знаю. Поки тільки пять хвилин її тримаю. Воно ж усе, що новое – все красиве. Кожна медаль із кожної Олімпіади по-своєму красива, і добре, що немає однакових", - вважає чемпіон.

Україна опинилася на четвертому місці у медальному заліку Паралімпіади

Україна опинилася на четвертому місці у медальному заліку Паралімпіади

Лук’яненко виступає у класі слабозорих, тож отримував медалі разом із гайдом. Поруч на п’єдесталі, так само зі своїм помічником, розташувався Анатолій Ковалевський – ще один українець, у якого бронза. Своєю першою паралімпійською нагородою  тепер може похизуватись і Людмила Ляшенко, для котрої гонка складался дуже драматично. У десятку лідерів перегонів спортсменок з вадами рук потрапили одразу чотири українки, але тілька одна піднялася на п’єдестал. "Я їхала на останнє коло, і мені кричали, що я програю дуже багато третьому місцю. Але я приїхала, подивилась на табло – я трохи не зрозуміла. Думала, що це, може, помилка, але так вийшло", - розповіла призерка Ігор.

Справжнє диво - і срібло Оксани Шишкової, яка ще напередодні відчувала симптоми недуги, через що навіть пропустила церемонію відкриття, однак біатлонну дистанцію здолала без промахів. "Ось так у мене виходить: у Ванкувері я була четвертою, в Сочі третьою, тут я вже друга. Може, колись буду першою, я буду прагнути! Приїхали завойовувати медалі, показувати, що ми спортсмени, ми Україна, і ми сильна країна", - каже біатлоністка.

Коли у своїй гонці фінішував Ігор Рептюх, в Україні була пізня ніч. Сам атлет упевнений: його бронзу вже відзначає уся рідна Чернігівщина, а головне – дружина, якій хвилюватись, здавалося б, заборонено. "У мене вагітна дружина. Каже: я все одно встану і буду дивиться о 5:00 ранку, я заведу будильник, ти будеш бігти і знатимеш, що я дивлюся. Не треба, кажу, спи, відпочивай – в тебе сил і так мало. Ранком я тобі подзвоню і все розкажу. Ні! Я знав, що вона дивилася. Не знаю, дома, мабуть, розцілують мене", - каже бронзовий призер Паралімпіади Ігор Рептюх.

Кореспондент ТСН Святослав Гринчук

Повʼязані теми:

Наступна публікація